Розвиток дитини в сім'ї

СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ В СІМ’Ї,

ЯК ПЕРЕДУМОВА ЇЇ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

 «Головний сенс і мета сімейного життя - виховання дітей. Головна школа виховання дітей - це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері»

Сухомлинський В. А.

Основний вплив дорослих на розвиток особистості дитини полягає в організації засвоєння нею моральних норм, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Найсильніше на дитину впливає поведінка близьких їй людей. Вона наслідує їх, переймає їхні манери, запозичує в них спосіб оцінювання людей, речей, подій. Однак цей вплив не обмежується близькими людьми. Дитина дошкільного віку знайомиться з життям дорослих людей, спостерігаючи за тим, як вони працюють, спілкуються, слухаючи розповіді, казки, переглядаючи фільми та ін. Для неї зразковою є поведінка людей, яких поважають, про кого схвально говорять, авторитетних однолітків, персонажів казок, мультфільмів тощо. Вирішальними в освоєнні зразків поведінки є оцінки, які дають дорослим, дітям, персонажам фільмів, казок, розповідей люди, думка яких для дитини найавторитетніша.

Дорослі відіграють провідну роль у розвитку особистості дитини, навчають дитину правил поведінки, які організовують її у повсякденному житті, налаштовують на позитивні вчинки. Пред’являючи  вимоги, оцінюючи вчинки, вони вимагають від дітей виконання правил. Поступово малюки починають самостійно оцінювати власні вчинки на основі своїх уявлень про те, якої поведінки чекають від них дорослі і однолітки.

Головною вимогою до дитини є дотримання обов’язкових правил поведінки, норм суспільної моралі. Дитина включається у спільну діяльність з однолітками, вчиться узгоджувати з ними свої дії, рахуватися з їхніми думками і інтересами. Весь час змінюється і ускладнюється її діяльність, що висуває нові вимоги до мислення, сприймання, пам’яті, вміння контролювати свою поведінку. Усе це поступово формує особистість дитини, а кожне особистісне надбання змінює, розширює можливості для виховання. Умови розвитку і сам розвиток особистості взаємопов’язані.

Також пов’язані між собою батьки та вихователі під час роботи з дитиною. Саме їх спільна праця є для дитини не тільки джерелом її розумового розвитку, але й першою моделлю прийнятих у певному конкретному суспільстві соціальних відносин, з якою вона має справу. Підтримка батьків – запорука успіху у роботі вихователя. Тому під час навчально-виховного процесу я ніколи не забуваю про те, як важливо спочатку дати знання батькам, а вже після з їх допомогою і підтримкою дітям.

До вашої уваги я пропоную пам’ятку для батьків, яка допоможе у спільній праці вихователя та батьків під час соціально-морального розвитку дитини.

Пам’ятка для батьків.

ü     Прийміть дитину як долю такою, яка вона є за статтю та зовнішнім виглядом.

ü     Пам’ятайте про високу потребу сина чи доньки у вашій любові, адже в цей час найбільше розвиваються емоції та довіра до людей.

ü     Не передавайте дитину родичам, як естафету.

ü     Частіше грайтеся з малюком, займайтеся з ним його улюбленою справою.

ü     Проявляйте співчуття, розуміння його проблем, готовність допомогти.

ü     Звільніться від надмірних опіки та контролю за дитиною.

ü     Будьте гнучкими й безпосередніми в спілкуванні.

ü     Визнавайте у присутності дитини свої помилки і прорахунки.

ü     Надавайте дошкільникові право на вибір, учіть його реалізовувати це право.

ü     Не зловживайте своїми оцінними судженнями, привчайте дитину до вироблення самооцінки.

ü     Своєчасно помічайте появу дискомфорту, емоційного неблагополуччя.

ü     Будьте завжди прикладом для своїх дітей!

На мою думку, порівняно з іншими соціальними інститутами сім’я має певні особливості, які істотно впливають на становлення особистості дитини. У дошкільному віці, коли дитина найбільшою мірою сприймає виховні впливи, саме сім’я стає першою об’єднуючою ланкою між дитиною і суспільством, саме вона формує власний спосіб життя, мікрокультуру, основою якої є цінності й елементи культури суспільства.

Роль родини для  морального розвитку  дитини

ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРИЄМНОЇ СІМЕЙНОЇ АТМОСФЕРИ:

§  Пам’ятайте: від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на весь день.

§  Час нічного відпочинку для кожного індивідуальний. Показник один: дитина повинна виспатися та легко прокинуться до того часу, як ви її розбудити.

§  Якщо у Вас є можливість погуляти з дитиною, не упустіть її. Прогулянки – це спілкування, поради, спостереження за навколишнім середовищем.

§  Навчиться зустрічати дітей після їх перебування у дошкільному закладі. Не треба першим ставити питання: «Що ти сьогодні їв?» - краще задайте нейтральні питання: «Що було цікавого у садочку?», «Чим займався?», «Як твої успіхи?» та ін..

§  Радійте успіхам дитини. Не дратуйтесь  в мить його тимчасових поразок. З цікавістю слухайте розповіді дітей про події в його житті.

§  Дитина повинна відчувати, що вона кохана. Необхідно виключити з спілкування крики та грубі інтонації.

§  Створіть в родині атмосферу радості, любові та поваги!

ДЕТИ УЧАТСЯ ТОМУ, ЧТО ВИДЯТ

В СВОЕЙ ЖИЗНИ:

Если ребёнок окружен критицизмом, Он учится обвинять.

Если ребёнок видит враждебность, Он учится драться.

Если над ребёнком насмехаются, Он учится быть робким.

Если ребёнка постоянно стыдят, Он учится чувствовать себя виноватым.

Если ребёнок окружен терпимостью, Он учится быть терпимым.

Если ребёнка поддерживают, Он учится справедливости.

Если ребёнок чувствует себя в безопасности, Он учится верить.

Если ребёнка ободряют, Он учится нравиться самому себе.

Если ребёнка принимают и обращаются с ним дружелюбно, 

Он учится находить любовь в этом мире.                                                  Дорис Лоу Ноулт